Одні й ті самі заявники, один день, одна колегія — і дві відмови. Птахофабрика хотіла зареєструвати два написи зі своїх упаковок курятини. Обидва Апеляційна палата визнала описом товару, а не торговельною маркою.

Два рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 26.08.2026:

• «ВЛАСНІ ПТАШНИКИ НА ВОЛИНІ», словесне позначення, заявка № m202110242 — рішення затверджене наказом № 319/2026 від 16.10.2026;
• «MAX PROTEIN MIN FAT, комб.», заявка № m202104775 — рішення затверджене наказом № 312/2026 від 14.10.2026.

В обох справах відмову в реєстрації для товарів 29 класу МКТП залишено чинною.

Хто і що подавав

• Заявники — двоє фізичних осіб, власники ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» і ТОВ «Луцька аграрна компанія», які вирощують курей у Волинській області;
• Позначення — два написи з упаковок: українською про місце виробництва й англійською про вміст білка й жиру;
• Товари — в обох справах заявники в запереченні звузили перелік 29 класу до курятини: тушки, філе, стегна, гомілки, крильця, фарш тощо.

Гасло перше: «ВЛАСНІ ПТАШНИКИ НА ВОЛИНІ»

Позиція заявників була щирою: позначення прямо вказує на їхню діяльність. Курей вирощують на власних пташниках на Волині, а не купують і перефасовують чужу продукцію. Продукцію продають по всій Україні, зокрема в «АТБ» і METRO, і рекламують в інтернеті.

Проблема в тому, що саме ця правдивість і робить фразу описовою. Колегія розібрала її по словах:

• «пташники» — приміщення для утримання свійської птиці, тобто виробнича база;
• «Волинь» — географічна територія;
• «власні» — належність цих приміщень тому, хто виробляє товар.

Разом вони дають зрозумілий без жодних роздумів опис: курятину вирощено на власній базі на Волині. За абзацом четвертим пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) позначення, що складаються лише з описових даних, зокрема про властивості, географічне походження чи місце виготовлення, правової охорони не одержують.

Колегія сформулювала це так: споживач побачить у фразі вказівку на виробничу базу та її розташування, а не на комерційне походження товару від конкретного виробника.

Гасло друге: «MAX PROTEIN MIN FAT»

Тут заявники обрали інший аргумент: фраза не описує товар, а є закликом для тих, хто дбає про здорове харчування, — їсти більше білка й менше жиру. Курятина, писали вони, і так дієтичний продукт, а гасло лише підкреслює цю ідею.

Колегія відповіла, що курятину якраз і характеризують за вмістом білка та жиру. Тож «максимум білка, мінімум жиру» пересічний споживач прочитає як інформацію про властивості товару, і для цього не треба жодних тлумачень. Поєднання MAX і MIN зі словами PROTEIN і FAT не створює нового змісту, а лише повідомляє про співвідношення білка й жиру.

Окремо колегія розглянула графіку. Позначення подали як комбіноване, але це білий стандартний шрифт у два рядки на сірому прямокутнику. Таке оформлення, за висновком колегії, не додає розрізняльного характеру й не змінює описового змісту слів.

Спільне: справжній бренд стоїть поруч

Описове позначення все ж можна зареєструвати, якщо воно набуло розрізняльної здатності внаслідок використання. Правила складання, подання заявки на торговельну марку, затверджені наказом Міністерства економіки України від 06.08.2024 № 19889 (далі — Правила), називають фактори, які для цього враховують:

• чи знають споживачі про зв'язок позначення з товаром або заявником;
• як довго, в якому обсязі й на якій території позначення використовували;
• як довго, в якому обсязі й де його просували — реклама, інтернет, виставки.

В обох справах колегія подивилась, як саме заявники використовують ці написи, і дійшла однакового висновку:

• на упаковках із «Власними пташниками на Волині» маркером комерційного походження є «Чебатурочка» з власним оформленням, а фраза про пташники стоїть поруч як інформаційний напис;
• «MAX PROTEIN MIN FAT» розміщено на упаковках разом із позначенням «Епікур», і самостійно, як засіб індивідуалізації товарів, заявники цей напис не використовують. Це колегія встановила за продукцією «Епікур», представленою в інтернеті.

Тобто покупець і сам бачить, де бренд, а де пояснення до нього. Саме так написи сприйняла й колегія.

Доказів не подали

У справі «Власних пташників» заявники писали про продажі по всій Україні, «АТБ», METRO й рекламу, а подали витяг з ЄДР щодо однієї з компаній і фото упаковки. Колегія прямо констатувала, що доказів набуття розрізняльної здатності не надано жодних.

У справі «MAX PROTEIN MIN FAT» заявники зазначили, що використовують позначення на ринку понад два роки. Тут варто звернути увагу на одну деталь, яку колегія окремо не аналізувала: за пунктом 8 глави 2 розділу II Правил розрізняльна здатність має бути набута до дати подання заявки. Заявку подано в березні 2021 року, а заперечення — у грудні 2025-го. Навіть доведене використання протягом двох років на той момент стосувалося б періоду вже після подання.

Що дало звуження переліку

В обох справах звуження до курятини зняло одну підставу: колегія погодилась, що для такого переліку позначення не вводить в оману в розумінні абзацу п'ятого пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Курятина з волинських пташників, названа «курятиною з волинських пташників», нікого не обманює.

Але описовість і відсутність розрізняльної здатності від звуження нікуди не ділися. Ба більше, чим точніше перелік відповідає змісту фрази, тим очевидніше, що фраза цей товар описує.

Понад п'ять років без результату

• березень і квітень 2021 — подано обидві заявки;
• 05.10.2022 і 28.02.2023 — попередні висновки про можливу відмову;
• липень і вересень 2025 — мотивовані відповіді заявників;
• жовтень 2025 — рішення про відмову в обох справах;
• грудень 2025 — заперечення до Апеляційної палати;
• 26.08.2026 — рішення колегії, затверджені в жовтні 2026 року.

Затверджені рішення Апеляційної палати ще можна оскаржити до суду протягом двох місяців від дати одержання.

Що з цього виносити

Правдивий опис — найслабша торговельна марка. Що точніше фраза описує товар, його властивості, місце чи спосіб виробництва, то менше шансів її зареєструвати. Для реклами це плюс, для реєстрації — мінус.

Назвати опис «закликом» не допоможе. Якщо гасло повідомляє про властивість товару, форма заклику цього не змінює.

Комбінована торговельна марка рятує лише з розрізняльним елементом. Сірий прямокутник і стандартний шрифт — не графіка в сенсі закону. Гасло варто подавати разом із назвою чи логотипом, щоб охорона трималась на бренді. Словесна, комбінована чи зображувальна торговельна марка.

Набуту розрізняльну здатність доводять документами, датованими до подання заявки. Обсяги продажів, договори з мережами, рекламні бюджети, публікації, опитування споживачів. Фото упаковки цього не замінить.

Подивіться на свою упаковку й сайт очима експерта. Колегія може сама перевірити, як ви використовуєте позначення. Якщо поруч стоїть інший, яскравіший бренд, а фраза виглядає як пояснення, саме так її і сприймуть.

Схожу логіку ми розбирали в кейсі «СМЕТАНА ДО БОРЩУ», де описову назву теж не врятувало використання. А в кейсі «Квіткова» — навпаки, фантазійна назва пройшла без проблем.

Питання й відповіді

Читайте також