Якщо підробки вашого товару їдуть з-за кордону, зупиняти їх найдешевше на митниці — до того, як вони розійдуться по складах, маркетплейсах і полицях. Для цього торговельну марку чи промисловий зразок вносять до митного реєстру. Заява безоплатна, але митниця не реєструє «назву взагалі»: їй потрібен опис, за яким інспектор на кордоні відрізнить оригінал від підробки. На цьому й спотикаються найчастіше.
Коротко
Ціна: від 4 000 грн за один об'єкт. Державного збору немає — заява до Держмитслужби безоплатна.
Строк: розгляд заяви — до 30 робочих днів; реєстрація діє до одного року. З 19.04.2025 вона не продовжується сама: заяву про продовження треба подати не пізніше ніж за 30 робочих днів до кінця строку.
Що потрібно від вас: номер свідоцтва, фото оригінального товару й упаковки, хто його виробляє і ввозить, а якщо є — фото підробок і звідки вони йдуть.
Що дає митний реєстр
Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності веде Держмитслужба на підставі заяв правовласників (ст. 398 Митного кодексу України (далі — Кодекс)). Коли об'єкт у реєстрі, дані про нього бачать усі митниці, і на кордоні відбувається таке:
- Партію з ознаками підробки зупиняють. Митне оформлення призупиняють на строк до 10 робочих днів, а того ж дня вам на електронну пошту з реєстру надходить повідомлення: що за товар, скільки, хто декларант і одержувач (ч. 2 і 3 ст. 399 Кодексу).
- Ви встигаєте діяти. За ці дні правовласник дає митниці висновок про наявність чи відсутність порушення; може взяти зразки для дослідження; може попросити продовжити призупинення ще не більш як на 10 робочих днів, якщо звертається до суду (ч. 8, 12 і 13 ст. 399 Кодексу).
- Підробку можна знищити без суду. Якщо ви повідомили митницю про ознаки порушення і намір знищити товар, а утримувач товару не заперечив, його знищують під митним контролем (ст. 401 Кодексу).
- Дрібні посилки теж. Для поштових і експрес-відправлень від одного відправника — до трьох одиниць за кожною товарною підкатегорією УКТ ЗЕД або до двох кілограмів брутто — діє окрема спрощена процедура знищення — але лише якщо вашу згоду на неї внесено до митного реєстру (ст. 401-1 Кодексу). Якщо підробки приходять посилками з-за кордону, цю згоду ми одразу включаємо в заяву.
Без реєстру митниця теж може зупинити підозрілий товар з власної ініціативи, але тоді у вас лише три робочі дні, щоб подати заяву, і два робочі дні у Держмитслужби, щоб її зареєструвати (ч. 5 і 7 ст. 400 Кодексу). Встигнути з нуля зібрати опис ознак оригіналу за такий строк важко — тому реєстр краще мати заздалегідь.
Що можна внести і чого реєстр не зупинить
Подати заяву може правовласник, тобто особа, якій права на об'єкт належать за законом або на підставі правочину (п. 47 ч. 1 ст. 4 Кодексу), — у межах наданих їй прав (ч. 2 ст. 398 Кодексу). Тож це може бути не лише власник свідоцтва, а й, наприклад, ліцензіат, якщо договір дає йому право захищати торговельну марку. Резидентство значення не має: іноземні компанії вносять до реєстру свої торговельні марки так само.
Митний реєстр працює проти підробок. Оригінальні товари, тобто виготовлені за згодою правовласника, а також особисті речі громадян у межах норм митниця не зупиняє (ч. 3 ст. 397 Кодексу). Тож від паралельного імпорту оригіналу реєстр, як правило, не захищає.
До митного реєстру вносять торговельні марки, промислові зразки, винаходи, об'єкти авторського права і суміжних прав, географічні зазначення, сорти рослин і компонування напівпровідникових виробів (п. 4 розд. I Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648 (далі — Порядок)). Потрібне чинне свідоцтво чи патент в Україні або міжнародна реєстрація, що діє в Україні; заявку внести не можна.
Торговельну марку вносять лише щодо товарів тих класів МКТП, що є у свідоцтві (п. 3 розд. II Порядку). Якщо свідоцтво на одяг, а підробляють сумки, реєстр тут не допоможе — спершу варто подумати про нову заявку.
Заява заповнюється українською мовою; назву, яка в оригіналі пишеться латиницею, зазначають латинськими літерами (п. 1 розд. III Порядку). Тому іноземні правовласники зазвичай діють через представника в Україні — для них у нас є окрема сторінка англійською.
Де митниця найчастіше відмовляє
Заява на митний реєстр — це не форма з трьох полів. Держмитслужба відмовляє в реєстрації, зокрема, якщо інформація неповна чи не узгоджується з документами, якщо немає характерних ознак оригінальних товарів, за якими митник може їх ідентифікувати, або якщо товари не відповідають класам у свідоцтві (п. 30 розд. II Порядку). На практиці це виглядає так:
- Перелік назв замість ознак. У заяві треба описати, що є безпосередньо на оригінальному товарі: маркування, етикетки, захисні елементи, голограми, штрихкоди, — і де саме, з фото. Список «що ми виробляємо» митниця повертає із запитом.
- Виробник за кордоном. Якщо права належать резиденту України, а оригінальні товари виробляє іноземна компанія, до заяви додають документи, на підставі яких цей виробник використовує торговельну марку (п. 2 розд. II Порядку). Про це часто забувають, коли бренд український, а фабрика — в Азії.
- Розбіжності в документах. Виробник на фото упаковки має збігатися з виробником у заяві, а в графі про експортерів оригінальних товарів митниця чекає лише українських суб'єктів ЗЕД: іноземний виробник, на її думку, експортером в Україні бути не може. Дрібниці, через які заява повертається із запитом.
- Промзразок без методу ідентифікації. Для промислового зразка чи винаходу треба описати, як митник побачить об'єкт у товарі (п. 2 розд. II Порядку). Коли ми вносили до реєстру дизайн коробки, ми показали, які саме зображення з патенту майже точно відтворені в підробці, — на цьому ж порівнянні потім будувався висновок про підробку.
На запит митниці відповідають не пізніше 10 робочих днів з дня, коли його надіслано (п. 14 і 15 розд. II Порядку). Запит приходить листом на пошту, і якщо його пропустити, заява закінчується відмовою.
Строк і продовження: що змінилося у 2025 році
Об'єкт вносять до реєстру на строк, указаний у заяві, але не більше ніж на рік; строк рахують з 00:00 наступного дня після реєстрації (п. 26 і 27 розд. II Порядку). Якщо подати кілька об'єктів однією заявою, строк у них буде спільний (п. 28). Далі реєстрацію продовжують щоразу ще не більше ніж на рік (п. 39).
Під час воєнного стану строки в митному реєстрі продовжувались автоматично. З 19.04.2025 цю норму скасовано Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» № 3926-IX. Тепер працює загальне правило Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648: заява про продовження має бути зареєстрована не пізніше ніж за 30 робочих днів до закінчення строку, а запізнілу Держмитслужба не розглядає (п. 37 і 38 розд. II). Коли строк спливає, об'єкт виключають з реєстру (п. 44 розд. II).
30 робочих днів — це приблизно півтора календарного місяця. Навесні 2025 року Держмитслужба розсилала правовласникам листи про те, що автоматичного продовження більше немає, а вже за кілька тижнів — повідомлення про виключення об'єктів, строк яких сплив. Тому строки наших клієнтів у митному реєстрі ми ведемо так само, як строки свідоцтв, і нагадуємо про продовження заздалегідь.
Що варто знати до подання
- Реєстр — це обов'язки. Про будь-які зміни щодо об'єкта (передачу прав, нового виробника, нові ознаки оригіналу) треба повідомити Держмитслужбу протягом 10 робочих днів (п. 32 і 33 розд. II Порядку). Якщо тричі за рік не дати інформацію чи не відповісти на повідомлення митниці, об'єкт виключають з реєстру (п. 44).
- Затримання коштує грошей. Зберігання затриманого товару на складі митниці платне, з наступного дня після розміщення, і відшкодовує його правовласник, а компенсацію він може вимагати від утримувача товару (ч. 6 ст. 397 Митного кодексу України). Знищення теж організовує й оплачує правовласник (ч. 5 ст. 401).
- Хибна тривога має ціну. Якщо в строк призупинення до митниці не надійшла ухвала суду про забезпечення позову, товар випускають, а витрати і збитки декларанта та інших осіб, спричинені призупиненням, відшкодовує правовласник (ч. 10 ст. 399 Митного кодексу України). Тому на повідомлення митниці ми відповідаємо зважено: де підробка очевидна — знищення, де є сумнів — дослідження зразків.
Скільки коштує
| Послуга | Вартість |
|---|---|
| Внесення торговельної марки чи промзразка до митного реєстру: заява, опис ознак оригінальних товарів, відповіді на запити, супровід до рішення | від 4 000 грн за об'єкт |
| Державний збір за реєстрацію в митному реєстрі | немає |
| Продовження строку реєстрації, дії після призупинення митного оформлення (висновок правовласника, дослідження зразків, знищення) | за домовленістю |
Остаточну ціну назвемо, коли побачимо свідоцтва і товари: вона залежить від кількості об'єктів і видів продукції, які треба описати. Державного збору за реєстрацію в митному реєстрі немає (ч. 2 ст. 398 Митного кодексу України), тож рахунок складається лише з наших послуг.
Як ми працюємо
1. Оцінка. Ви розповідаєте, звідки йдуть підробки і як вони виглядають. Ми дивимось свідоцтва: чи чинні, чи охоплюють потрібні класи, чи варто додати промзразок — і кажемо, чи митний реєстр справді вам допоможе.
2. Заява. Складаємо опис ознак оригінальних товарів з фото, перелік виробників і учасників ЗЕД, за потреби — документи на іноземного виробника і згоду на знищення дрібних посилок. Кілька об'єктів подаємо однією заявою.
3. Запити і рішення. Відповідаємо на запити Держмитслужби і надсилаємо вам підтвердження з номером об'єкта в реєстрі.
4. Строки і затримання. Нагадуємо про продовження заздалегідь. Якщо митниця зупинила партію, допомагаємо з висновком правовласника і, якщо потрібно, з дослідженням зразків чи знищенням підробки.
Питання, які ставлять найчастіше
Скільки коштує внесення торговельної марки до митного реєстру?
Наші послуги — від 4 000 грн за один об’єкт: заява, опис ознак оригінальних товарів, відповіді на запити митниці й супровід до рішення. Державного збору немає: правовласник подає заяву до Держмитслужби безоплатно (частина друга статті 398 Митного кодексу України). Кілька торговельних марок чи промзразків можна подати однією заявою.
На який строк торговельну марку вносять до митного реєстру?
На строк, указаний у заяві, але не більше одного року з дня реєстрації в митному реєстрі (пункт 26 розділу II Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648). Далі строк можна продовжувати щоразу ще не більше ніж на рік.
Чи продовжується реєстрація в митному реєстрі автоматично?
Ні. Автоматичне продовження діяло під час воєнного стану, але з 19.04.2025 його скасовано Законом України № 3926-IX. Заява про продовження має бути зареєстрована не пізніше ніж за 30 робочих днів до закінчення строку; якщо пізніше — Держмитслужба відмовляє в її розгляді (пункти 37 і 38 розділу II Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648), і об’єкт виключають з реєстру, коли строк спливає.
Що відбувається, коли митниця затримала підозрілий товар?
Митниця призупиняє митне оформлення на строк до 10 робочих днів і того ж дня повідомляє правовласника електронною поштою (частини друга і третя статті 399 Митного кодексу України). За цей час правовласник має дати висновок про наявність чи відсутність порушення, а щоб товар не випустили — повідомити про звернення до суду або попросити продовжити строк ще не більш як на 10 робочих днів. Якщо утримувач товару не заперечує, підробку можна знищити під митним контролем без суду (стаття 401 Митного кодексу України), але за рахунок правовласника.
Чи можна внести до митного реєстру заявку, а не свідоцтво?
Ні. До заяви додають копію охоронного документа, який підтверджує права в Україні, або документа про дію в Україні міжнародної реєстрації (підпункт 1 пункту 2 розділу II Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648). Тому спершу треба отримати свідоцтво.
Чи може іноземна компанія внести свою торговельну марку до митного реєстру?
Так. Правовласником для цілей Митного кодексу України є особа, якій права на об’єкт інтелектуальної власності належать відповідно до закону або на підставі правочину (пункт 47 частини першої статті 4 Митного кодексу України), і резидентство значення не має. До заяви можна додати документ про дію в Україні міжнародної реєстрації. Заява заповнюється українською мовою (пункт 1 розділу III Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648), тому іноземні правовласники зазвичай подають її через представника в Україні.
Чи зупинить митниця ввезення оригінального товару без дозволу правовласника?
Як правило, ні. Заходи сприяння захисту прав інтелектуальної власності не застосовуються до оригінальних товарів, тобто виготовлених за згодою правовласника (пункт 1 частини третьої статті 397 Митного кодексу України). Митний реєстр — інструмент проти підробок, а не проти паралельного імпорту.
Або надішліть номер свідоцтва і фото товару на office@rivnepatent.ua — скажемо, що описати в заяві саме для вашої продукції. Про інші способи захисту — у статті «Конкурент копіює вашу торговельну марку: що робити».
Норми наведено за Митним кодексом України в редакції Закону № 3926-IX, чинній з 19.04.2025 (п. 47 ч. 1 ст. 4, ст. 397–401-1) і за Порядком реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648, у редакції наказу від 09.06.2020 № 282 (розд. I п. 4; розд. II п. 2, 3, 14, 15, 26–28, 30, 32, 33, 37–39, 44; розд. III п. 1).
Автор: Володимир Тарасюк, патентний повірений України, свідоцтво № 529
Читайте також
Торговельна марка ще не зареєстрована? Митний реєстр приймає лише чинні права — почніть із перевірки назви і реєстрації.