Одна заявка до Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу дає охорону одразу в усіх 27 країнах ЄС. Це найпопулярніший напрям серед українських клієнтів — і водночас той, де найбільше неочевидних деталей.

Нижче — як влаштована процедура, скільки вона коштує, що робити із запереченнями і в чому головний ризик єдиної європейської торговельної марки, про який зазвичай дізнаються запізно.

Одна заявка замість двадцяти семи

Торговельна марка Європейського Союзу — це один охоронний документ, який діє в усіх державах-членах одночасно. Не потрібно подавати окремі заявки в Німеччині, Польщі й Іспанії, вести листування різними мовами й платити двадцять сім разів.

Економія відчутна: реєстрація в ЄС коштує приблизно стільки ж, скільки в самих лише США, але покриває ринок на чотириста мільйонів споживачів.

Але в єдності є зворотний бік. Якщо реєстрацію успішно заперечать на підставі права, чинного хоча б в одній країні — наприклад, чиясь давня торговельна марка в Португалії, про яку ви не чули, — ваша торговельна марка не діятиме в жодній. Захист або всюди, або ніде.

Саме тому перевірка перед поданням у ЄС важливіша, ніж у національній процедурі: шукати доводиться не по одному реєстру, а по всьому Союзу.

Як проходить процедура

• Формальна експертиза — приблизно місяць після сплати зборів: відомство перевіряє оформлення заявки й перелік товарів;
• перевірка на абсолютні підстави — чи не є позначення описовим, загальновживаним, оманливим;
• пошук серед раніше поданих і зареєстрованих марок ЄС; результати надсилають заявнику й власникам схожих марок;
• публікація в Бюлетені — приблизно за 2,5 місяці від дати подання;
• тримісячний строк для заперечень — саме тут власники більш ранніх прав можуть виступити проти;
• реєстрація — ще близько місяця після завершення цього строку.

Разом виходить близько 6,5 місяців — за умови, що заперечень не надійде. Саме цей строк вказують як типовий, але передбачити наперед, чи відреагує хтось із власників схожих позначень, неможливо.

Важлива відмінність від України

У нашій процедурі експертиза сама протиставляє схожі торговельні марки й може відмовити в реєстрації. У ЄС інакше: відомство перевіряє лише абсолютні підстави — описовість, оманливість, відсутність розрізняльної здатності.

Схожість із чужими торговельними марками EUIPO не перевіряє за власною ініціативою. Воно лише повідомляє власників схожих позначень про вашу заявку — а далі справа їхня: подавати заперечення чи промовчати.

Для заявника це означає дві речі. Шанс пройти реєстрацію вищий, ніж здається. Але й ризик інший: торговельну марку можуть зареєструвати, а через роки скасувати за вимогою того, хто вчасно не відреагував. Тому попередню перевірку варто робити ретельно, а не покладатися на те, що «відомство б не пропустило».

Якщо надійшло заперечення

Спершу відкривається період переговорів. Це не суд: сторонам дають час домовитись — обмежити перелік товарів, поділити ринки, отримати лист-згоду. Значна частина спорів закінчується саме тут.

Якщо домовитись не вдається, EUIPO розглядає справу по суті: сторони подають докази, зокрема докази реального використання більш ранньої торговельної марки. І тут є момент, яким часто нехтують: якщо торговельна марка опонента не використовується понад п'ять років, можна вимагати доказів використання — і заперечення нерідко розсипається саме на цьому.

У такому разі процедура може розтягнутися до трьох років. Але навіть тоді ваша заявка лишається живою, а дата подання — незмінною.

Пріоритет: шість місяців, які варто не проґавити

Якщо ви вже подали заявку в Україні, протягом шести місяців від її дати можна подати звичайну пряму заявку до EUIPO і заявити конвенційний пріоритет за Паризькою конвенцією. Заявка при цьому найзвичайніша — просто вона вважається поданою в день української. Жодної міжнародної процедури для цього не потрібно.

Це не формальність. У суперечці про те, хто був першим, саме дата подання вирішує все — і пріоритет фактично переносить вашу європейську заявку на пів року назад. Якщо ці шість місяців минули, подати заявку можна й далі, але вже з новою датою.

Тому ми зазвичай питаємо про плани щодо закордону ще на етапі української заявки — дата подання має значення саме тут.

Що ще варто знати

• Свідоцтво діє 10 років від дати подання і продовжується на кожні наступні 10 — так само, як в Україні;
• використання має бути реальним. Якщо торговельну марку ЄС не використовують у Союзі понад п'ять років, її можна припинити за вимогою зацікавленої особи;
• перелік товарів звузити можна, розширити — ні. Після подання додати нові класи чи позиції не вийде, знадобиться нова заявка. Тому перелік складають на виріст.

Скільки це коштує

У суму входять збори EUIPO, робота представника в ЄС і наш супровід. Вартість орієнтовна: остаточна залежить від кількості класів, переліку товарів і послуг та можливих запитів відомства.

На відміну від української процедури, збори EUIPO сплачуються наперед, разом із поданням заявки — без цього заявка не отримує дати подання. Тому основна сума платиться на старті. Ціни для США, Канади, Великої Британії, Польщі та Китаю — на сторінці про реєстрацію за кордоном.

Що ви отримуєте, коли працюєте з бюро

Реєстрація торговельної марки в ЄС виглядає простою рівно доти, доки все йде гладко. Складності починаються там, де потрібне рішення: чи достатньо чиста назва для всього Союзу, як скласти перелік товарів, щоб він і покривав ваш бізнес, і не викликав заперечень, що відповідати на лист від власника схожої торговельної марки, чи вимагати в опонента докази використання.

Ми ведемо цей шлях від початку: перевіряємо позначення по реєстрах ЄС, готуємо заявку, тримаємо зв'язок із представником у Союзі, стежимо за строками — зокрема за шістьма місяцями пріоритету — і перекладаємо всі папери зрозумілою мовою.

Простіше кажучи — ви розвиваєте бізнес у Європі, а не листуєтесь із відомством. Причому все спілкування — українською, з нами.

Як бачите, європейська торговельна марка — це не просто «те саме, але дорожче». Інша логіка експертизи, інші ризики, інші можливості. Ми проходимо цей шлях регулярно і з радістю пройдемо його разом із вами — від перевірки назви до свідоцтва, що діє у 27 країнах.

Читайте також