Торгова марка, торговельна марка, знак для товарів і послуг, товарний знак, ТМ, бренд — шість назв, які в розмові означають одне й те саме. У законі — ні. Розбираємо, що з цього юридичний термін, звідки взялась плутанина і як писати, щоб у документах не виникало питань.

Коротка відповідь

Юридичний термін в Україні — торговельна марка. Так цей обʼєкт називає Цивільний кодекс, і так він називається в тексті спеціального закону після реформи 2020 року.

Торгова марка — розмовний варіант. Його розуміють усі, саме так найчастіше шукають в інтернеті, і помилкою в побуті це не є. Але в заявах, договорах і позовах варто писати так, як у законі.

Що каже Цивільний кодекс

Цивільний кодекс України ухвалили 2003 року, і вже тоді в ньому було вжито саме цей термін. Глава 44 називається «Право інтелектуальної власності на торговельну марку», а стаття 492 так і називається — «Торговельна марка».

Там же дано й визначення: торговельною маркою може бути будь-яке позначення або комбінація позначень, придатних для того, щоб відрізнити товари чи послуги однієї особи від товарів чи послуг інших осіб. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

А в статті 420, де перелічено всі обʼєкти інтелектуальної власності, кодекс сам ставить знак рівності: «торговельні марки (знаки для товарів і послуг)». Тобто це не два різні обʼєкти, а дві назви одного, і друга стоїть у дужках як пояснення.

У мережі можна прочитати, що Цивільний кодекс уживає «торгова марка». Це не так: у тексті кодексу — «торговельна».

А спеціальний закон довго говорив інакше

Основний закон у цій сфері ухвалено ще в 1993 році, і називається він «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Уже в преамбулі закон назвав обʼєкт повністю й одразу скоротив: «права власності на знаки для товарів і послуг (далі — знак)». Тож у тексті траплялись обидві форми, але здебільшого коротка — «знак».

Тобто понад шістнадцять років в Україні одночасно діяли два терміни: кодекс говорив «торговельна марка», а спеціальний закон — «знак для товарів і послуг».

Це змінив Закон № 815-IX від 21 липня 2020 року, що набрав чинності 16 серпня 2020-го. Він замінив у тексті закону і повне «знак для товарів і послуг», і коротке «знак» на «торговельна марка» в усіх відмінках і числах, за кількома прямо названими винятками, а в преамбулі «права власності на знаки для товарів і послуг» перетворились на «права на торговельні марки».

Чому тоді закон досі «про знаки»

Бо змінили текст, але не назву. Закон і сьогодні офіційно називається «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», хоча всередині вже скрізь «торговельна марка». Тому, посилаючись на закон, його назву треба наводити дослівно — зі старим словом.

Так само «знаки» лишились у назвах міжнародних договорів, до яких приєдналась Україна: наприклад, Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків — саме за нею визначаються класи МКТП.

Остаточно цю розбіжність мав би прибрати новий закон «Про торговельні марки», проєкт якого оприлюднили у 2026 році. Але поки це лише проєкт. Що в ньому змінюється.

«Товарний знак» — звідки це

Це термін радянського часу, який досі вживається в законодавстві Росії. В українському Цивільному кодексі й законі про торговельні марки його немає.

У побуті він іще трапляється, особливо в старих договорах і на етикетках. Але в документах для українського відомства, суду чи митниці краще його не використовувати — такий термін одразу видає застарілий шаблон.

Звідти ж і «знак обслуговування»: у російському праві товарний знак і знак обслуговування — два окремі терміни, для товарів і для послуг. В Україні такого поділу немає — одна торговельна марка охоплює і товари, і послуги.

А «торговельний знак»?

Це гібрид двох правильних назв — прикметник із «торговельної марки», іменник зі «знака для товарів і послуг». Як юридичний термін він не існує ні в кодексі, ні в законі, хоча трапляється навіть в офіційних листах державних органів.

Людина, яка так каже, має на увазі те саме — торговельну марку. Але в документах цього слова краще уникати.

ТМ, ™ і ® — це різні речі

ТМ — звичайне скорочення від «торгова» чи «торговельна марка». Юридичного значення саме по собі не має.

А от значки біля назви означають різне. ™ показує, що власник вважає позначення своєю торговельною маркою, але про реєстрацію не свідчить. ® можна ставити лише після того, як торговельну марку зареєстровано. Коли який значок ставити і що буде за ® без свідоцтва.

Назва компанії — це не торговельна марка

Найчастіша практична плутанина — не між «торговою» і «торговельною», а між торговельною маркою і назвою компанії. Назва ТОВ чи ФОП у документах — це комерційне (фірмове) найменування, окремий обʼєкт права з власною главою 43 Цивільного кодексу.

Правило для нього інше: право на комерційне найменування виникає з моменту першого використання, без заявки й реєстрації. А право на торговельну марку — лише зі свідоцтва.

Звідси висновок, який варто знати кожному, хто відкриває бізнес: зареєстрована назва компанії не гарантує, що таку саму назву не зареєстрував хтось інший як торговельну марку для ваших товарів чи послуг. Перевіряти треба окремо — у реєстрі торговельних марок.

А логотип?

«Логотип» — теж не юридичний термін. Юридично логотип може бути захищений двічі: як торговельна марка — зображувальна чи комбінована, якщо його зареєстровано, і як твір авторського права, якщо він оригінальний. Про те, чим відрізняються словесна, зображувальна й комбінована торговельні марки і яку обрати, — окремий матеріал.

Бренд — ширше за торговельну марку

Бренд — поняття маркетингове: назва, логотип, дизайн упаковки, кольори, стиль, репутація — усе разом. Юридичного обʼєкта «бренд» в українському законодавстві немає.

Торговельна марка захищає лише одну частину бренду — позначення, за яким покупець відрізняє ваші товари чи послуги від чужих. Решту захищають інші інструменти: зовнішній вигляд упаковки чи виробу — промисловий зразок, ілюстрації й тексти — авторське право. Докладніше про межу між торговельною маркою і промисловим зразком.

Тому фраза «зареєструвати бренд» у юридичному сенсі неточна: реєструють торговельну марку, а бренд складається з кількох обʼєктів із різним захистом.

Як писати на практиці

Чи зіпсує щось слово «торгова» в договорі? Предмет договору визначають номер свідоцтва й опис торговельної марки, а не прикметник. Але зайві питання в контрагента чи відомства виникнути можуть, тому в документах простіше одразу писати так, як у законі.

Як це стосується вас

Якщо ви плануєте реєструвати назву, у якій вона значиться в заявці — неважливо, як ви її називаєте в розмові. Важливо інше: чи вільна назва, які класи МКТП потрібні і чи не описова вона. Це ми й перевіряємо до подання.

Читайте також