У липні 2026 року Міністерство економіки оприлюднило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про торговельні марки». Він має замінити чинний закон повністю — і змінює не окремі процедури, а саму логіку охорони брендів.

Головна зміна в одному реченні: держава більше не перевірятиме, чи не схожа ваша торговельна марка на чужу. Це стане турботою власників раніших прав. Нижче — що це означає на практиці й до чого готуватися вже зараз.

Як влаштована нинішня система

Зараз УКРНОІВІ перевіряє заявку за двома групами підстав одразу. Абсолютні — чи не є позначення описовим, оманливим, чи має розрізняльну здатність. Відносні — чи немає раніше зареєстрованих або заявлених марок інших власників, з якими ваше позначення можна сплутати.

Саме через другу групу приходить більшість попередніх висновків про можливу відмову: експертиза сама знаходить схожу торговельну марку й протиставляє її вам.

Для заявника це і плюс, і мінус. Плюс — держава фактично робить частину роботи з розчищення шляху. Мінус — перевірка довга, і саме вона розтягує реєстрацію на два роки.

Що пропонує проєкт

Модель, закладена в проєкті, називається post-grant opposition — заперечення після надання охорони. Вона давно діє в ЄС і низці європейських країн. Процедура виглядатиме так:

• УКРНОІВІ проводить формальну експертизу;
• далі перевіряє позначення лише за абсолютними підставами — описовість, оманливість, відсутність розрізняльної здатності, суперечність публічному порядку;
• якщо абсолютних підстав немає — реєструє торговельну марку й публікує відомості про неї;
• з дати публікації починається тримісячний строк, протягом якого власник раніших прав може подати заперечення;
• за результатами розгляду УКРНОІВІ може лишити реєстрацію чинною, скасувати її повністю або щодо окремих товарів і послуг.

Тобто конфлікт із чужими торговельними марками нікуди не зникає — він просто переїжджає з етапу експертизи на етап після реєстрації, і порушує його не держава, а зацікавлена особа.

Що це означає для того, хто реєструє торговельну марку

Реєстрація стане швидшою. Перевірка лише за абсолютними підставами коротша за нинішню, і це одна з заявлених цілей реформи.

Але не надійнішою. Тут головна пастка. Свідоцтво ви отримаєте раніше — проте протягом трьох місяців після публікації воно може бути скасоване за запереченням. Реальна визначеність настане тільки після спливу цього строку.

І відповідальність за перевірку зміститься на вас. Раніше експертиза могла зупинити вас на вході, показавши схожу торговельну марку. Тепер ніхто цього не зробить: ви зареєструєте позначення, вкладете гроші в вивіску, упаковку й рекламу — а через три місяці отримаєте заперечення.

Саме тому попередня перевірка перед поданням із ролі «бажано» переходить у роль обов'язкової. Причому перевірка не на точні збіги, а на схожість — за звучанням, написанням і значенням.

Що це означає для того, хто вже має торговельну марку

Стежити за реєстром доведеться самому. Держава більше не захищатиме ваші права за власною ініціативою. Якщо конкурент зареєструє схоже позначення, а ви цього не помітите за три місяці — заперечення подати вже не вийде, лишиться довший і дорожчий шлях визнання реєстрації недійсною.

Проєкт передбачає, що УКРНОІВІ може повідомляти власників раніших торговельних марок про нові схожі реєстрації. Але з важливим застереженням: таке повідомлення має суто інформаційний характер. Воно не підтверджує наявність підстав для заперечення і не впливає на перебіг строків. Тобто покладатись на нього не можна — відповідальність усе одно ваша.

Практично це означає, що моніторинг чужих заявок і реєстрацій із необов'язкової послуги стає частиною нормального утримання бренду — як продовження свідоцтва чи сплата зборів.

Чотири зміни, які легко пропустити

Реформа не зводиться до перенесення заперечень. У проєкті є речі, що впливають на щоденну практику не менше.

«Мовчазна згода». Права власника більш ранньої торговельної марки обмежуються, якщо він тривалий час знав про використання пізнішої торговельної марки й не заперечував. Зволікання тепер коштує не лише часу, а й самого права заперечувати.

Невикористання як засіб захисту. Якщо проти вас подали заперечення або позов, ви зможете вимагати від опонента доказів реального використання його торговельної марки. Не використовує — аргумент розсипається. Це дзеркально до того, як це працює в ЄС.

Адміністративний порядок скасування. Визнання реєстрації недійсною і дострокове припинення через невикористання мають перейти з судів до відомства. Для бізнесу це дешевше й швидше за судовий процес.

Добре відома торговельна марка — тільки у спорі. Визнання торговельної марки добре відомою більше не буде окремою процедурою: це стане можливим лише в межах спору між сторонами. Отримати такий статус «про запас» не вийде.

Навіщо це взагалі робиться

Причина не в тому, що нинішня система погана сама по собі. Україна взяла зобов'язання привести законодавство у відповідність до європейських актів про торговельні марки — Директиви 2015/2436 і Регламенту 2017/1001. Модель, за якою відомство перевіряє лише абсолютні підстави, і є європейським стандартом.

Побічний ефект теж корисний: європейська процедура перестане здаватися екзотикою. Досвід роботи із запереченнями в EUIPO стане прямо застосовним і всередині країни — логіка буде та сама.

Що робити вже зараз

Закон ще не ухвалений, але кілька речей мають сенс незалежно від того, коли він набере чинності.

• Зареєструвати ключові позначення, не відкладаючи. Поки діє нинішня модель, експертиза все ще відсіює частину конфліктів за вас;
• перевірити портфель на використання. Торговельні марки, які не використовуються в заявлених класах, стають вразливими — і як об'єкт дострокового припинення, і як слабкий аргумент у спорі;
• зібрати докази використання — рахунки, договори, фото продукції, рекламні матеріали з датами. Після реформи вони знадобляться частіше;
• налагодити моніторинг нових заявок і реєстрацій у своїх класах;
• переглянути ліцензійні договори й домовленості з дистриб'юторами: хто саме подає заявку, хто реагує на чужі реєстрації.

Як із цим допомагає бюро

Реформа зміщує роботу з держави на власника — а отже, на його повіреного. Те, що раніше робила експертиза, доведеться робити до подання: шукати схожі позначення, оцінювати ризик заперечення, вирішувати, який перелік товарів витримає спір.

Ми стежимо за практикою щодня — рішення Апеляційної палати, судові справи, власні висновки й заперечення. Коли модель зміниться, різниця між «подати заявку» і «подати заявку так, щоб вона встояла» стане ще помітнішою.

Найпростіший перший крок — перевірити назву. Це безкоштовно й займає хвилину.

Читайте також