← Усі статті

Організатор концертів у ботанічному саду зіграв «Skyfall» Адель і саундтрек до «Вавілона». Дозволу не було. Через рік суд стягнув 153 088 грн компенсації, а потім ще 30 тисяч витрат на адвоката позивача. Найцікавіше в цій справі — як саме зафіксували порушення.

Що сталося

ТОВ «Світло Концерт» проводило концерти на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка: 28 червня 2025 року — «Музика з культового кіно», наступного дня — «Оскароносні саундтреки у саду». Квиток коштував 450 грн.

Українська агенція з авторських та суміжних прав ще в травні побачила на сайті анонси концертів із творами Coldplay, Imagine Dragons, Adele, Billie Eilish — тобто авторів, майновими правами яких вона управляє в Україні. Представник агенції неодноразово телефонував щодо отримання дозволів, потім надіслали письмову пропозицію укласти договір. Дозволів не отримали.

Позов подала агенція в інтересах британської Performing Right Society Limited — на підставі договору про представництво прав від 30 вересня 2019 року. Предметом спору стали два твори: «Welcome» Джастіна Гурвіца із фільму «Вавілон» і «Skyfall» Адель.

Як фіксували порушення

Механізм простий і саме тому дієвий. Представник агенції прийшов на концерт як звичайний глядач, купив квиток і склав акт фіксації публічного використання творів.

Перший концерт 28 червня перервали через погоду і запропонували відвідувачам прийти наступного дня. Тому фіксацію провели двічі — 29 червня вже з відеозаписом.

А ось що саме суд узяв за одиницю обчислення — окреме питання, і воно важливіше за суму. У висновках суд послався лише на акт від 29 червня, яким зафіксовано використання двох творів, і саме на два помножив компенсацію. Акт від 28 червня у висновках не згадується взагалі.

Тобто рахували не за кількістю концертів, а за кількістю творів. Різниця принципова: якщо одиниця — твір, то захід із двома десятками композицій з чужого каталогу дає зовсім інший порядок сум.

Доказами стали також оплачений вхідний квиток і — окремо варте уваги — анонси та короткі відео з концертів, які організатор сам публікував у своєму Instagram. Тобто власний акаунт закладу спрацював проти нього.

Скільки і як порахували

Закон дає суду вибір: замість відшкодування збитків стягнути компенсацію в розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або подвоєну (при умисному порушенні — потроєну) суму винагороди, яка була б сплачена за дозвіл (пункт 4 частини третьої статті 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Позивач обрав перший варіант і заявив по 23 прожиткові мінімуми за кожне порушення. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних — 3 328 грн. Розрахунок: 23 × 3 328 × 2 порушення = 153 088 грн.

Обґрунтування розміру: тривалість і обсяг порушення, передбачувані збитки, дохід від правопорушення, відсутність намірів отримати дозвіл у майбутньому. Плюс те, що порушення сталося під час господарської діяльності з метою прибутку, а квиток коштував 450 грн.

Суд задовольнив позов повністю і додатково стягнув 3 328 грн судового збору.

Відповідач не прийшов — і це нічого не змінило

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Справу розглянули без нього, позов задовольнили в повному обсязі.

Через два тижні суд ухвалив додаткове рішення про витрати на правничу допомогу: стягнув із товариства ще 30 000 грн на адвоката позивача. Заявлену суму суд зменшив як неспівмірну зі складністю справи, але 30 тисяч усе одно додались до рахунку.

Разом із судовим збором виходить понад 186 тисяч гривень — за дві пісні, зафіксовані на одному вечорі.

Деталь, яку варто знати тим, хто судитиметься

І позовні вимоги, і висновки суду говорять про «неправомірне доведення до загального відома публіки». Але в самому ж рішенні наведено визначення: доведення до загального відома — це передача в ефір радіохвилями, через супутник або кабель на таку віддаль, що без цієї передачі звук чи зображення сприйняти неможливо.

Живий концерт під це визначення не підпадає. Для нього в законі є окремий спосіб використання — публічне виконання. На результат розбіжність не вплинула, бо відповідач не зʼявився і заперечень не подавав. Але у справі з активним відповідачем це готовий аргумент.

Там само лишилось недослідженим і найпоширеніше заперечення в таких спорах — чи справді організація має повноваження на конкретний іноземний репертуар. Пов'язана компанія його заявляла в листуванні, але до суду ніхто не прийшов, тож змагальної перевірки не було. Тому читати це рішення як підтвердження обсягу повноважень агенції не варто.

Кого це стосується насправді

Публічне виконання музики — це використання об'єкта авторського права, на яке потрібен дозвіл. І йдеться не лише про концерти.

  • Кафе, бари, ресторани з фоновою музикою
  • Магазини, торгові центри, салони
  • Спортзали і фітнес-клуби
  • Готелі, зони очікування, транспорт
  • Заходи, презентації, корпоративи

В усіх цих випадках потрібна ліцензія від організації колективного управління. Багато власників закладів про це просто не знають — поки не приходить лист або позов.

Важлива деталь: правовласник може бути іноземним, і це не рятує. Українські організації колективного управління мають договори про представництво з іноземними — саме так британська компанія стягнула гроші з київського товариства через українську агенцію.

Що робити, якщо у вас грає музика

Найпростіше — укласти договір з організацією колективного управління і платити щомісячну винагороду. Це на порядок дешевше за компенсацію в суді, і знімає питання повністю.

Альтернатива для закладів — музика, права на яку дозволяють комерційне використання: спеціальні сервіси фонової музики для бізнесу з власною ліцензією. Але тут треба уважно читати умови: не всі підписки на музику дають право на публічне виконання.

Чого точно не варто робити — ігнорувати листи від організацій колективного управління. Дзвінки й письмова пропозиція укласти договір передували позову, а неявка до суду не допомогла.

Причому попередження надійшло навіть не самому організаторові: агенція писала пов'язаній компанії, а та відповіла, що концертами займається інше товариство. Обізнаність відповідача суд вивів саме з цього листування між пов'язаними особами.

Або напишіть на info@patent.rv.ua — опишіть ситуацію, підкажемо, що потрібно саме вам.

Джерело: рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі № 910/4276/26 та додаткове рішення від 03.09.2026 у тій самій справі. Повний текст рішення · додаткове рішення. Станом на дату публікації рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Автор: Володимир Тарасюк, патентний повірений України, свідоцтво № 529

Читайте також