Те саме слово, та сама тема — напої, і навіть пиво є в обох переліках. Власник торговельної марки «SPRAGA» для напоїв намагався скасувати реєстрацію такого самого слова для мережі магазинів пива й сидру. Апеляційна палата визнала позначення схожими, але заперечення відхилила: виробник напою і магазин, що продає чужий товар, за обставинами цієї справи не споріднені.
Рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 29.05.2026, затверджене наказом № 356/2026 від 03.11.2026. У задоволенні заперечення SPRAGA GLOBAL LTD відмовлено повністю, рішення УКРНОІВІ від 27.05.2025 про реєстрацію торговельної марки «SPRAGA, комб.» за заявкою № m 2023 08202 залишено чинним.
Хто і що заявляв
- Заявка — № m 2023 08202 від 19.05.2023, комбіноване позначення: слово «SPRAGA» між двома лініями, над ним колоски й листок хмелю; послуги 35 класу МКТП. Заявник — фізична особа, яка, за матеріалами справи, з 2020 року працює під цим позначенням як мережа магазинів розливного пива, сидру й закусок;
- Протиставлена торговельна марка — словесна «SPRAGA», свідоцтво № 344043 від 21.02.2024 за заявкою від 23.06.2022, товари 32 класу: безалкогольні напої, квас, лимонади, а також пиво та інші. Власник — SPRAGA GLOBAL LTD (Кіпр); під цією торговельною маркою, як встановила колегія, випускають комбучу.
Позначення, які порівнювала колегія
Заявлене позначення
«SPRAGA, комб.», заявка № m 2023 08202
послуги 35 класу
Протиставлена торговельна марка
«SPRAGA», свідоцтво № 344043
товари 32 класу, SPRAGA GLOBAL LTD (Кіпр)
Зображення — з Державного реєстру
Як справа дійшла до Апеляційної палати
Ще під час експертизи, 25.06.2024, тодішній власник торговельної марки «SPRAGA» подав мотивоване заперечення проти заявки — таке право дає пункт 8 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон). 30.10.2024 експертиза повідомила про можливу відмову: позначення може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги, а для послуг 35 класу, пов’язаних із введенням у цивільний оборот товарів 32 класу, схоже зі словесною торговельною маркою «SPRAGA».
02.05.2025 заявник відповів: навів свої доводи, скоротив і уточнив перелік. Роздрібний продаж, демонстрування й представляння в ньому тепер стосуються лише конкретних товарів — оброблених горіхів, пива, сидру, сухарів, сушеного м’яса, сушених морепродуктів і риби, чипсів. Експертиза визнала доводи обґрунтованими, і 27.05.2025 УКРНОІВІ ухвалив рішення про реєстрацію.
Власник торговельної марки оскаржив це рішення до Апеляційної палати за абзацом другим пункту 1 статті 15 Закону. Під час розгляду права на торговельну марку перейшли до SPRAGA GLOBAL LTD, і колегія замінила апелянта правонаступником.
Аргументи сторін
- Апелянт — словесний елемент «SPRAGA» тотожний і домінує, графіка цього не змінює; демонстрування й роздрібний продаж пива та сидру пов’язані з уведенням в обіг товарів 32 класу; скорочення переліку ризику сплутування не усуває, а активне використання позначення заявником його лише посилює;
- Заявник — позначення відрізняються графічно й за змістом; апелянт виробляє комбучу й продає її переважно через супермаркети, а заявник у власній мережі продає пиво, сидр і закуски інших виробників; комбучі в переліку немає; позначення створено на замовлення за договором від 07.11.2019, передано заявнику 23.01.2020 і використовується з 2020 року, тобто раніше, ніж апелянт подав свою заявку.
Схожість: так, але не повна
Колегія встановила фонетичну тотожність спільного домінуючого елемента «SPRAGA». Візуально позначення, на її думку, справляють різне враження завдяки колоскам і листку хмелю. Семантично «SPRAGA» — транслітерація слова «спрага», загальновживаного й пов’язаного з напоями у звичайному значенні; поєднання з графікою створює образ напою на основі хмелю, тож смислове сприйняття «не є повністю тотожним». Загальний підсумок колегії: заявлене позначення «в цілому асоціюється з протиставленою торговельною маркою, незважаючи на окрему різницю елементів».
Спорідненість: тут справа і вирішилась
Заявку подано у 2023 році, тому колегія застосувала Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 (далі — Правила 1995 року; втратили чинність 18.09.2024). За їхнім пунктом 4.3.2.5 під час встановлення однорідності «визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги»; враховують рід (вид) товарів і послуг, їх призначення, умови та канали збуту, коло споживачів.
Колегія дослідила фактичну діяльність сторін. Заявник використовує позначення для мережі спеціалізованих магазинів: розливне й пляшкове пиво, сидр, чипси, сухарики, горіхи, снеки — це підтверджено накладними за 2019–2023 роки, фото брендованих келихів і вивісок, сторінками в соцмережах, на платформі доставки та в Google Maps. Апелянт маркує торговельною маркою комбучу власного виробництва.
Водночас колегія наголосила: використання торговельної марки лише для комбучі «саме по собі не обмежує обсяг правової охорони», тож спорідненість вона оцінювала за всім переліком товарів 32 класу.
Висновок: рекламні, маркетингові, адміністративні послуги спрямовані на забезпечення комерційної діяльності, а напої — на споживання; послуги з продажу «за своїм характером не є послугами з їх виробництва»; мережа продає товари різних виробників, а апелянт — власну продукцію. Тому товари й послуги «не перебувають у такому безпосередньому взаємозв’язку, який міг би зумовити у споживача враження про їх належність одній особі або особам, пов’язаним між собою».
Отже, попри фонетичну й семантичну схожість, підстава для відмови з абзацу другого пункту 3 статті 6 Закону не застосовується. Ця норма забороняє реєструвати позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками, «раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг». Доводи заявника про використання позначення ще до заявки апелянта колегія як окрему підставу не оцінювала: ці матеріали знадобилися, щоб встановити характер його діяльності.
Наш погляд: результат залежить від фактів, а не від класів
Далі — наша оцінка.
Порівняйте з кейсом «STEKLA FAR»: там Апеляційна палата визнала спорідненими фари 11 класу і послуги 35 класу з їх продажу, бо обидві сторони торгували склом для фар через власні сайти. У «SPRAGA» одна сторона виробляє напій, інша продає в магазинах товар різних виробників. Механізм оцінки той самий, а результат протилежний — через фактичні обставини.
Одна деталь варта уваги. У переліку свідоцтва № 344043 є «пиво», а в переліку заявки — «послуги щодо роздрібного продажу товарів, а саме: … пива». Цю пару рішення окремо не розбирає: висновок сформульовано загалом для товарів 32 класу і послуг 35 класу. Тому механічно переносити його на інші справи ми б не радили. Чинні Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну (далі — Правила; пункт 20 глави 8 розділу VI) прямо застерігають: товари або послуги «не можуть вважатися неспорідненими лише на тій підставі, що вони зазначені у різних класах МКТП».
Заявнику, на нашу думку, допомогло й те, що перелік 35 класу ще на етапі експертизи звузили до конкретних товарів: колегія оцінювала зрозумілу послугу — продаж пива, сидру й закусок, а не «роздрібну торгівлю» взагалі.
Чим це закінчилось
- у задоволенні заперечення SPRAGA GLOBAL LTD відмовлено повністю;
- рішення УКРНОІВІ від 27.05.2025 про реєстрацію торговельної марки «SPRAGA, комб.» за заявкою № m 2023 08202 залишено чинним;
- рішення Апеляційної палати набрало чинності з дати затвердження наказом, 03.11.2026; його можна оскаржити в суді протягом двох місяців від дати одержання (пункт 9 статті 15 Закону);
- станом на 13.11.2026 у Державному реєстрі заявка перебуває на етапі «Підготовка до державної реєстрації та публікації», свідоцтва ще немає.
Що з цього виносити
Торговельна марка на товар не забороняє автоматично те саме слово для магазину. Але й не дозволяє: усе вирішують перелік, коло споживачів, канали збуту й реальна діяльність сторін. Перевіряйте назву не лише у своєму класі — як шукати схожі торговельні марки.
Формулюйте 35 клас конкретно. «Роздрібний продаж товарів, а саме: …» з переліком реальних товарів легше захищати, ніж загальну «торгівлю». Як добирати класи й формулювання — у матеріалі про класи МКТП.
Обсяг охорони визначає перелік у свідоцтві, а не те, що ви фактично продаєте. Колегія оцінювала всі напої 32 класу, хоча власник випускав лише комбучу.
Апеляційна палата доступна лише тим, хто подав заперечення вчасно. Без мотивованого заперечення під час експертизи оскаржити реєстрацію чужої торговельної марки до Апеляційної палати не вийде — як працює заперечення проти чужої заявки.
Питання й відповіді
Чи блокує торговельна марка на пиво реєстрацію такої самої назви для пивного магазину?
Не обов’язково. У справі «SPRAGA» протиставлену торговельну марку зареєстровано для напоїв 32 класу, зокрема пива, а заявку подано на послуги 35 класу, серед них роздрібний продаж пива, сидру й закусок. Апеляційна палата визнала ці товари і послуги неспорідненими: продаж товарів різних виробників у мережі магазинів не є виробництвом напою, тож у споживача не виникає враження, що їх надає одна особа. Але це висновок за обставинами конкретної справи, а не загальне правило.
Чи враховує Апеляційна палата, як власник фактично використовує свою торговельну марку?
Враховує як обставину, що характеризує діяльність сторін, але обсягу охорони вона не звужує. У рішенні «SPRAGA» колегія прямо зазначила, що використання торговельної марки лише для комбучі «саме по собі не обмежує обсяг правової охорони», тому під час оцінки спорідненості бере до уваги весь перелік товарів, для яких її зареєстровано.
Чи достатньо того, що товари і послуги належать до різних класів МКТП?
Ні. Чинні Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну (пункт 20 глави 8 розділу VI) прямо кажуть, що товари або послуги не можуть вважатися неспорідненими лише на тій підставі, що вони зазначені у різних класах МКТП. У справі «STEKLA FAR» Апеляційна палата визнала спорідненими фари 11 класу і послуги 35 класу з їх продажу.
Хто може оскаржити до Апеляційної палати рішення про реєстрацію чужої торговельної марки?
Лише особа, яка раніше подала мотивоване заперечення проти цієї заявки. За пунктом 8 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» таке заперечення може подати будь-яка особа протягом трьох місяців від дати публікації відомостей про заявку, а за абзацом другим пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вона може оскаржити рішення до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання його копії.
Безкоштовно й за хвилину. Хтось заявив схожу назву або заперечує проти вашої заявки? Напишіть на office@rivnepatent.ua — оцінимо ризики.
Джерело: рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 29.05.2026 за запереченням SPRAGA GLOBAL LTD проти рішення УКРНОІВІ від 27.05.2025 про реєстрацію торговельної марки «SPRAGA, комб.» за заявкою № m 2023 08202, затверджене наказом № 356/2026 від 03.11.2026. Повний текст рішення. Державний реєстр: заявка m202308202, свідоцтво № 344043. Норми наведено за Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» у редакції від 26.02.2026, за Правилами 1995 року, які застосувала колегія, і чинними Правилами складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну у редакції від 18.09.2024.
Рішення Апеляційної палати є публічним документом і оприлюднюється, зокрема, для вивчення практики. У цьому матеріалі ми розбираємо мотивування рішення — які аргументи наводились і як їх оцінила колегія, — а не процесуальну історію справи. Оцінок діям сторін чи їхніх представників тут немає. Бюро «Рівнепатент» не представляло жодну зі сторін. Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Автор: Володимир Тарасюк, патентний повірений України, свідоцтво № 529