Експертиза знайшла футбольний клуб, який використовує таке саме позначення, і відмовила в реєстрації: мовляв, покупці пов’язуватимуть товари з клубом. Але клубом володіє один із заявників. Апеляційна палата встановила це сама — за сайтом клубу та Єдиним державним реєстром — і скасувала відмову.

Рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 08.09.2026, затверджене наказом № 321/2026 від 20.10.2026. Торговельну марку «1908 REVERA, комб.» за заявкою № m 2023 24500 вирішено зареєструвати для всіх заявлених товарів 25 і послуг 41 класів МКТП.

Хто і що заявляв

• Заявники — двоє фізичних осіб з Івано-Франківська; заявку подано 20.12.2023;
• Позначення — комбіноване: цифри «1908», слово REVERA і коло зі стилізованою літерою R, у золотистому, червоному та темно-синьому кольорах;
• Перелік — 25 клас МКТП (одяг і взуття, зокрема футбольне) і послуги 41 класу;
• Клуб — футбольний клуб «Ревера 1908» з Івано-Франківська; на його офіційному сайті представлено діяльність ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ РЕВЕРА 1908», зареєстрованого 20.10.2023.

Чому експертиза відмовила

13.06.2025 експертиза надіслала попередній висновок: позначення може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари та надає послуги (абзац шостий пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», далі — Закон). Обґрунтування — футбольний клуб «Ревера 1908», заснований 2020 року, який у червні 2024 року отримав професійний статус і право грати в другій лізі ПФЛ. Його назва вшановує першу команду «Ревера» 1908 року. Джерелом експертиза вказала сторінку клубу у Вікіпедії.

За висновком, клуб «здійснює свою діяльність з використанням торговельної марки, тотожної заявленому позначенню», тож товари й послуги з цим позначенням «можуть породжувати у свідомості споживачів асоціації, пов’язані з діяльністю вищезазначеного футбольного клубу, які насправді не відповідають дійсності».

Ключові тут останні слова. Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну (далі — Правила) вважають позначення оманливим щодо виробника, якщо воно може викликати асоціації з певною особою, «які насправді не відповідають дійсності» (пункт 11 глави 2 розділу II).

Відповідь на попередній висновок у встановлений строк не надійшла, і 09.04.2026 УКРНОІВІ відмовив в реєстрації для всіх товарів і послуг з тих самих підстав.

Що подали до Апеляційної палати

03.06.2026 заявники подали заперечення проти відмови. Вони вважали, що обставини, які стали її підставою, усунуто, і додали копії двох документів:

• лист-згоду ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ РЕВЕРА 1908» від 03.06.2026 № 73: товариство дало «безоплатну та безвідкличну згоду» на використання й реєстрацію позначення на ім’я заявників для всього переліку;
• договір між заявниками і товариством від 13.09.2024 про порядок використання права на торговельну марку до моменту реєстрації.

Що встановила колегія

Колегія не обмежилась поданими копіями. Вона відкрила те саме джерело, на яке посилалась експертиза, — сторінку клубу у Вікіпедії — і знайшла там офіційний сайт клубу, а одного з апелянтів — названим президентом клубу. На сайті клубу діяльність представлено саме із заявленим позначенням, а в публікації від 27.07.2026 той самий апелянт названий засновником клубу.

Далі колегія звірилась з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Цей апелянт — кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «ФК РЕВЕРА 1908»: йому належить частка 87,4125 %, а решта 12,5874 % — у венчурного фонду, єдиним кінцевим бенефіціарним власником якого теж є він.

Висновок колегії: ці обставини «у сукупності свідчать про безпосередній зв’язок» апелянта з товариством, «а також про обізнаність та згоду зазначеного товариства щодо реєстрації заявленого позначення на ім’я апелянтів». Асоціації з клубом, які може викликати позначення, «відповідатимуть фактичним обставинам, а отже, небезпека введення споживачів в оману щодо особи виробника товарів або надавача послуг відсутня».

Окремо колегія пояснила, коли ця підстава працює: до оманливих щодо виробника можуть належати «точне відтворення, імітація або наслідування відомих споживачам комерційних позначень іншого суб’єкта господарювання, незалежно від їх реєстрації як торговельної марки», якщо це може призвести до змішування з його діяльністю. У цій справі суб’єкт господарювання виявився не «іншим».

Наш погляд: згода як доказ, а не як дозвіл

Рішення прямо цього не формулює, тож далі — наша оцінка.

Закон знає згоду як окремий механізм: за пунктом 6 статті 6 Закону позначення можна зареєструвати, якщо на це є згода власника раніше зареєстрованої торговельної марки або іншого раніше набутого права. Але ця норма стосується лише позначень, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 6, — схожості з чужими торговельними марками, відомими комерційними найменуваннями, промисловими зразками тощо. Оманливість належить до пункту 2, і на неї згода як «дозвіл» не поширюється.

Тому лист-згода сам по собі тут нічого не вирішував. Колегія використала його як один із доказів того, що асоціації з клубом правдиві. Вирішальним став підтверджений зв’язок заявника з клубом — через сайт клубу й Єдиний державний реєстр.

Що колегія залишила без оцінки

Зв’язок другого заявника з клубом у мотивувальній частині не досліджено: колегії вистачило зв’язку одного з апелянтів і згоди товариства. Договір від 13.09.2024 згадано лише в описі позиції апелянтів, у мотивувальній частині його не оцінено.

Чим це закінчилось

• заперечення задоволено повністю, рішення УКРНОІВІ від 09.04.2026 про відмову скасовано;
• торговельну марку вирішено зареєструвати для всіх заявлених товарів 25 класу та послуг 41 класу за умови сплати збору за публікацію відомостей про видачу свідоцтва та державного мита за видачу свідоцтва;
• рішення набрало чинності з дати затвердження наказом, 20.10.2026; його можна оскаржити в суді протягом двох місяців від дати одержання;
• збір за подання заперечення, за текстом рішення, «підлягає поверненню в порядку та у розмірі, встановленому законодавством».

Що з цього виносити

Якщо торговельну марку подають засновники, а використовує компанія, зв’язок треба показати. Експертиза бачить в інтернеті компанію з тим самим позначенням і не знає, хто за нею стоїть. Витяг з Єдиного державного реєстру, лист-згода компанії й договір про використання знімають питання — найкраще вже у відповіді на попередній висновок. Як на нього відповідати — в окремому матеріалі.

Вирішіть заздалегідь, на кого реєструвати. Схема «торговельна марка в засновників, компанія користується за договором» законна й поширена, але потребує документів. Про ліцензійний договір і передачу прав — на окремій сторінці.

Оманливість щодо виробника — про правдивість асоціацій, а не про відомість назви. Тут асоціації з клубом відповідають дійсності, і підстава відпала. Порівняйте з кейсом «w walky»: там Апеляційна палата зазначила, що сама по собі відомість торговельних марок не є достатньою підставою для висновку про введення в оману щодо виробника.

Колегія може сама перевірити відкриті джерела. Ключові факти тут встановлено за сайтом клубу та державним реєстром, а не лише з поданих копій. Але покладатися на це не варто: докази зв’язку краще подати самому.

Питання й відповіді

Читайте також