У 2019 році над ювелірним магазином у Кропивницькому висіла вивіска «УКРЗОЛОТО». Власник зареєстрованої торговельної марки «УКРЗОЛОТО» подав позов до підприємиці, яка торгувала в цьому магазині. Вона відповідала, що вивіска — не позначення товару, а логотип вона використовує як твір образотворчого мистецтва за ліцензією від його авторів. Сім років потому, 29 жовтня 2026 року, Центральний апеляційний господарський суд залишив у силі заборону використовувати позначення на вивісках. Розбираємо, чому ліцензія на логотип не допомогла.

Що сталося

Торговельна марка «УКРЗОЛОТО» зареєстрована за свідоцтвом № 124382 від 25.06.2010, зокрема для товарів 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг — ювелірних виробів. З 2019 року її власником було ТОВ «Маркхолдер». Підприємиця з основним видом діяльності «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами» продавала ювелірні вироби в приміщенні, над яким у 2019 році розмістили вивіску «УКРЗОЛОТО». Це підтвердили товарний чек від 26.10.2019, акт фіксації від 06.11.2019 і фото вивіски. Дозволу на використання торговельної марки власник не давав.

ТОВ «Маркхолдер» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з вимогою заборонити використання шляхом демонтажу вивіски. За висновком судової експертизи від 31.07.2020, позначення на вивісці схоже настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою щодо споріднених товарів і послуг, і є її використанням та відтворенням.

Під час розгляду, за договором від 30.06.2021, права на торговельну марку перейшли до АТ «ЗНВКІФ «Цефей». У 2024 році суд замінив позивача на нового власника, а ТОВ «Маркхолдер» залишив у справі третьою особою. Новий позивач змінив вимогу: заборонити використовувати позначення «УКРЗОЛОТО» будь-якими шрифтами та алфавітами шляхом нанесення на вивіски та їх розміщення під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу. Рішенням від 06.11.2024 суд позов задовольнив повністю.

Чим захищалась сторона, що програла

Відповідачка стверджувала, що вивіска не є позначенням товарів і не є торговельною маркою. Зображення логотипа «УКРЗОЛОТО», за її словами, вона використовувала як твір образотворчого мистецтва на підставі ліцензійного договору від 02.01.2019 з його авторами, а на твір є свідоцтво про реєстрацію авторського права від 11.10.2016. Автори логотипа, залучені до справи третіми особами, підтримали її: за їхніми словами, позначення «Укрзолото» вони використовували з 2000 і 2002 років, а вивіску змонтував у червні 2019 року один із них як підприємець.

На питання, чи відтворено на вивісці твір образотворчого мистецтва, експерт відповіді не дав. Додаткову експертизу, призначену в 2021 році за клопотанням відповідачки, не провели, бо її вартість не сплатили.

Що вирішили суди

Вивіска — це використання торговельної марки. Апеляційний суд послався на частину 4 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин: використанням знака визнається, зокрема, нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, вивіску, пов’язану з ним, пропонування такого товару для продажу і продаж. Нанесення позначення на вивіску магазину, пропонування й продаж ювелірних виробів, за висновком суду, охоплюються саме цим способом використання. Довід апелянта, що «вивіска» і «продаж» — різні способи використання з різними способами захисту, суд відхилив: другий спосіб, на який той посилався, стосується послуг. У чинній редакції Закону (від 26.02.2026) це пункт 4 статті 16, і замість «знака» в ньому йдеться про торговельну марку.

Відповідає той, хто торгує під вивіскою. Суд виходив з того, що саме відповідачка продавала товари, для яких зареєстровано торговельну марку, у приміщенні з вивіскою. Те, що вивіску замовляли й монтували інші особи, цього не спростовує. Суд також назвав доводи апелянта в цій частині внутрішньо суперечливими: раніше він сам пояснював, що з відповідачкою укладено ліцензійний договір на логотип, а вона стверджувала, що використовувала зображення на вивісці саме на підставі ліцензійного договору.

Авторське право на логотип не допомогло. Суд першої інстанції дійшов висновку, що використання позначення, яке правомірно охороняється як об’єкт авторського права, для маркування товарів, щодо яких зареєстровано знак, є порушенням прав власника свідоцтва. Висновки про те, що вивіска відтворює торговельну марку, а використання на ній твору образотворчого мистецтва не підтверджено матеріалами справи, учасники в апеляції не оспорювали, тому апеляційний суд їх не перевіряв.

Демонтаж вивіски не закрив справу. Вивіску зняли під час розгляду. Але вимога спрямована на заборону використання в майбутньому, а демонтаж однієї вивіски такого використання не виключає. Підстав закривати провадження через відсутність предмета спору суд не побачив.

Решта доводів апеляційних скарг стосувалась процедури: відводу судді, перерви в засіданні, участі ТОВ «Маркхолдер» третьою особою. Суд їх відхилив і залишив без змін і рішення від 06.11.2024, і додаткове рішення від 05.12.2024 про витрати. Постанова набрала законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Скільки це коштувало

З відповідачки стягнуто 1 921 грн судового збору і 19 612,80 грн витрат на судову експертизу на користь ТОВ «Маркхолдер», а додатковим рішенням — 15 000 грн витрат на правничу допомогу на користь ТОВ «Маркхолдер» і 25 000 грн на користь АТ «ЗНВКІФ «Цефей». Разом 61 533,80 грн, не рахуючи судового збору за апеляційні скарги, який суд поклав на тих, хто їх подав.

І це ще не все. Окремо в Господарському суді Кіровоградської області розглядається справа № 912/3545/19 за позовом ТОВ «Маркхолдер» про стягнення 120 000 грн збитків за використання позначення у 2019–2020 роках. Провадження в ній зупинено до остаточного рішення в цій справі — саме тому, за висновком суду, ТОВ «Маркхолдер» мало інтерес залишатися в справі третьою особою.

Чого суд не вирішував

Автори логотипа стверджували, що використовували позначення з 2000 і 2002 років, а заявку на торговельну марку подано 01.02.2008. Пункт 6 статті 16 Закону каже, що виключне право власника свідоцтва забороняти використання не поширюється на «здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки». Чи було в когось таке право і чи стосувалось воно відповідачки, постанова не оцінює: в апеляційних скаргах цей довід не наводився. Рішення прямої відповіді не дає.

Постанова не вирішує й питання авторства логотипа та дійсності ліцензійного договору з авторами. Вона лише фіксує, що висновок суду першої інстанції про те, що використання твору на вивісці не підтверджено матеріалами справи, в апеляції ніхто не оспорював.

Що в реєстрі зараз

Станом на 12.11.2026 свідоцтво № 124382 (заявка № m200801717 від 01.02.2008) чинне, строк дії продовжено до 01.02.2028. Воно охоплює товари і послуги 3, 14, 16, 18, 20, 21, 25, 35, 36, 37, 40, 41 і 42 класів, власник — АТ «ЗНВКІФ «Цефей». На цього ж власника зареєстровано й латинську версію «ukrzoloto» (свідоцтва № 60764 і № 194263), а на ТОВ «Маркхолдер» — низку торговельних марок зі словом «укрзолото» для послуг 35 класу.

Ця справа не єдина. Постанова згадує ще кілька справ Господарського суду Кіровоградської області за участю ТОВ «Маркхолдер» або АТ «ЗНВКІФ «Цефей»: № 912/3032/19, 912/3033/19, 912/3035/19 і 912/164/20.

Що з цього виносити

• Вивіска магазину — це використання торговельної марки щодо товарів, які там продаються. Якщо на вивісці назва, яку можна сплутати з чужою зареєстрованою торговельною маркою для тих самих товарів, претензія буде до того, хто торгує.
• «Вивіску ставив не я» не працює. Хто замовив, виготовив чи змонтував вивіску, суд не цікавило.
• Свідоцтво на авторське право — не свідоцтво на торговельну марку. Авторське право охороняє твір, а торговельна марка дає її власнику право забороняти схожі позначення для товарів зі свідоцтва. Що дає реєстрація авторського права.
• Дозвіл треба брати у власника свідоцтва. Ліцензія від авторів логотипа не замінила дозволу власника торговельної марки. Як оформлюють ліцензію на торговельну марку.
• Зняти вивіску — не означає закрити спір. Заборону ухвалили на майбутнє, витрати стягнули, а позов про збитки чекає своєї черги.
• Назву перевіряють до вивіски, а не після. Перевірити назву до запуску простіше, ніж сім років судитися. Як перевірити назву перед запуском.

Наш погляд

Це наша оцінка, а не висновок суду. Найпоширеніша помилка в таких історіях — плутати права на зображення з правами на назву. Логотип може бути твором, і на нього може бути свідоцтво про реєстрацію авторського права, але якщо він складається зі слова, яке вже зареєстроване як чужа торговельна марка для тих самих товарів, вивіска з ним над магазином буде використанням чужої торговельної марки. Довгий стаж користування назвою теж не захищає автоматично: його потрібно доводити, і в цій справі до оцінки суду він так і не дійшов.

Питання й відповіді

Якщо назва вашого магазину може бути чиєюсь торговельною маркою

Ми перевіряємо назву за державним реєстром до того, як її нанесуть на вивіску, упаковку чи сайт, і пояснюємо, чи є ризик претензії від власника схожої торговельної марки. Якщо претензія вже надійшла — оцінюємо, чи є у вас права, що виникли раніше, і що робити далі: домовлятися про ліцензію, змінювати назву чи захищатися.

Читайте також