Компанія, яка, за її даними, з 2012 року ввозила й продавала в Україні препарат «Фенібут», хотіла зареєструвати цю назву як торговельну марку. Мільйони гривень продажів, опитування й п’ять власних торговельних марок зі словом «Фенібут» не допомогли: Апеляційна палата визнала слово загальновживаною назвою препарату без розрізняльної здатності.
Рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 30.07.2026, затверджене наказом № 342/2026 від 30.10.2026. Заперечення ТОВ «Рік-Фарм» відхилено повністю, рішення від 05.11.2021 про відмову в державній реєстрації торговельної марки «Фенібут» за заявкою № m 2018 24569 залишено чинним.
Хто і що заявляв
- Заявник — ТОВ «Рік-Фарм»; заявку подано 19.10.2018 на словесне позначення «Фенібут», виконане стандартним шрифтом, для товарів 05 класу МКТП;
- Перелік після скорочення — у запереченні до Апеляційної палати заявник звузив його до «фармацевтичні препарати, а саме: психостимулюючі та ноотропні засоби»;
- Протиставлена торговельна марка — словесна «ФЕНІБУТ НЕКСТФАРМ», свідоцтво № 242057 від 25.05.2018, власник — Біосайнс Лтд, Велика Британія.
Про які позначення йдеться
Заявлене позначення
«Фенібут», заявка № m 2018 24569
товари 05 класу
Протиставлена торговельна марка
«ФЕНІБУТ НЕКСТФАРМ», свідоцтво № 242057
Біосайнс Лтд (Велика Британія)
Зображення — з Державного реєстру
Як справа дійшла до Апеляційної палати
Ще під час експертизи двоє патентних повірених подали мотивовані заперечення проти заявки (22.04.2019 і 19.06.2020), заявник на них відповідав. 07.12.2020 експертиза повідомила про можливу відмову, 16.07.2021 надійшла відповідь заявника. Висновок експертизи містив чотири підстави: позначення не має розрізняльної здатності; є загальновживаним для товарів 05 класу як позначення товарів певного виду; може ввести в оману щодо товарів іншого виду; для частини товарів схоже з торговельною маркою «ФЕНІБУТ НЕКСТФАРМ». 05.11.2021 у реєстрації відмовлено.
Заявник оскаржив рішення до Апеляційної палати: за абзацом першим пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) заявник може оскаржити рішення за заявкою в суді або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення. Заперечення надійшло 17.01.2022. На засідання не з’явилися ні апелянт, ні представник УКРНОІВІ.
Аргументи заявника
- Імпорт і продажі — препарат «Фенібут» заявник імпортував з 2012 року: за 2012–2019 роки 916 736 упаковок на 34,67 млн грн; через оптових дистриб’юторів реалізовано 754 121 упаковку на 103,65 млн грн, а аптеки продали кінцевим споживачам за 2012–2020 роки 804 512 упаковок на 110,22 млн грн;
- Маркетинг — рекламувати препарат не можна (він у переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування), тому заявник вкладав у маркетингові й мерчандайзингові послуги: 12,13 млн грн за 2013–2019 роки;
- Опитування — ТОВ «ГЛОБАЛ ЕКСПЕРТ ЮА», 28.12.2020, 1 552 респонденти (51 % фахівців медичної галузі, 49 % споживачів); 76 % респондентів, яким була відома торговельна марка «ФЕНІБУТ», назвали її власником саме заявника;
- Документи на препарат — заявник у 2015–2020 роках був власником реєстраційного посвідчення на лікарський засіб «ФЕНІБУТ»; виробник надавав листи на підтримку реєстрації, а новий власник посвідчення, ТОВ «Рокет-Фарм», не заперечує проти неї;
- Серія торговельних марок — заявнику належать п’ять торговельних марок зі словом «Фенібут» для 05 класу (свідоцтва № 175974–175977 від 25.09.2013 і № 280881 від 10.08.2020); більшість подано й зареєстровано раніше, ніж «ФЕНІБУТ НЕКСТФАРМ».
Що встановила колегія
Колегія оцінювала заявку за законодавством, чинним на дату її подання, тобто до змін, внесених Законом України від 21.07.2020 № 815-IX, і застосувала Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 (далі — Правила 1995 року; нині втратили чинність). За пунктом 4.3.1.5 цих Правил загальновживаними для товарів певного виду є позначення, які «внаслідок їх тривалого використання для одного й того самого товару (послуги) або товару (послуги) такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями».
Щоб перевірити висновок експертизи, колегія звернулася до довідкових джерел:
- Словники — у Великому тлумачному словнику сучасної української мови: «Фенібут — -у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують при невротичних і психопатичних станах»; препарат є також у фармакологічних словниках, довідниках і підручниках;
- Документи МОЗ — у Формулярному довіднику із використання лікарських засобів у неврології (наказ МОЗ України від 14.01.2009 № 11) «Фенібут (Phenibut)» віднесено до групи психостимулювальних та ноотропних засобів;
- МНН — за даними, наведеними в рішенні, Phenibut внесено до Анатомо-терапевтично-хімічної класифікації ВООЗ (код N06BX22) як міжнародну непатентовану назву діючої речовини; у державних реєстрах ліків у графі МНН зазначено «Фенібут/Phenibut», зокрема й для аналогів з іншими назвами;
- Аптеки — таблетки й капсули «Фенібут» щонайменше п’яти різних виробників продаються в сотнях аптек.
Висновок колегії: позначення «ФЕНІБУТ» для психостимулюючих і ноотропних засобів «має характер родового (загальновживаного) найменування фармацевтичної речовини», його зміст «зрозумілий та усталений для відповідного кола споживачів і фахівців», а використання різними виробниками «виключає можливість сприйняття цього позначення як такого, що вказує виключно на одного виробника». Отже, позначення не здатне виконувати основну функцію торговельної марки — вирізняти товари одного виробника від однорідних товарів інших виробників.
МНН — не самостійна підстава, а додатковий аргумент
Колегія послалася на резолюцію ВООЗ WHA46.19, керівні принципи ВООЗ щодо МНН і настанови EUIPO, за якими МНН не реєструють як торговельні марки. Водночас вона окремо уточнила: належність позначення до МНН «не розглядається як самостійна підстава для відмови в наданні правової охорони, а враховується в сукупності з іншими встановленими обставинами як додатковий аргумент на підтвердження загальновживаності позначення та відсутності в нього розрізняльної здатності».
Оманливість, схожість і серія торговельних марок
- Оманливість — не розглядалася: після скорочення переліку товари, щодо яких експертиза бачила ризик введення в оману, більше не були предметом заявки;
- Схожість з «ФЕНІБУТ НЕКСТФАРМ» — окремо не оцінювалася: абсолютних підстав для відмови колегія визнала достатньо;
- Серія — відхилена: «В основу утвореної серії торговельних марок одного власника ставиться саме сильний елемент», а слово «ФЕНІБУТ» колегія назвала «слабким (неохоронюваним) елементом у складі будь-якої торговельної марки». Чинні торговельні марки зі словом «фенібут» у різних власників, зокрема й у самого апелянта, вона розцінила як доказ «тривалого, добросовісного та паралельного використання» цього слова різними суб’єктами господарювання.
Доводи про продажі, маркетинг і опитування колегія в рішенні окремо не розбирала: зазначено лише, що всі надані матеріали оцінено в сукупності за внутрішнім переконанням.
Наш погляд: назва речовини — для всіх
Далі — наша оцінка; рішення прямо цього не формулює.
Чинний Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» теж не дає охорони загальновживаним позначенням: за абзацом третім пункту 2 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, які «складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг». Чинні Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну (далі — Правила; пункт 4 глави 2 розділу II) серед прикладів загальновживаних позначень називають «загальна, прозивна, традиційна назва товару (послуги)». Окремої норми про МНН немає ні в Законі, ні в Правилах, але, судячи з рішення «Фенібут», для назви діючої речовини це мало що змінює.
Найпоказовіше в справі — доля доказів використання. Продажі на сотню мільйонів і опитування мали б переконувати, якби йшлося про описове чи слабке слово. Але для назви, яку однаково вживають лікарі, довідники й інші виробники, використання одним продавцем не робить її «своєю». А власна серія торговельних марок зі словом «Фенібут» обернулася аргументом проти заявника: вона показала, що це слово вже використовують різні власники.
Аналоги з власними назвами, згадані в рішенні, показують робочий шлях: розрізняльну функцію виконує фантазійна назва препарату, а МНН лише вказує на діючу речовину.
Чим це закінчилось
- у задоволенні заперечення ТОВ «Рік-Фарм» відмовлено повністю;
- рішення від 05.11.2021 про відмову в державній реєстрації торговельної марки «Фенібут» за заявкою № m 2018 24569 залишено чинним;
- рішення набрало чинності з дати затвердження наказом, 30.10.2026; його можна оскаржити в суді протягом двох місяців від дати одержання.
Що з цього виносити
Назва діючої речовини — не бренд. Для лікарського засобу торговельну марку варто будувати на фантазійному слові, а МНН залишати описовою частиною. Перед поданням перевірте назву — як шукати схожі торговельні марки.
Використання не рятує загальновживане слово. Схожу логіку Апеляційна палата застосувала й до описової назви в кейсі «СМЕТАНА ДО БОРЩУ».
Серія торговельних марок має триматися на сильному елементі. Якщо спільне слово в серії загальновживане, воно не дає виключних прав і не допоможе проти конкурентів.
Заперечення третіх осіб — реальний інструмент. У цій справі колеги-патентні повірені подали мотивовані заперечення ще під час експертизи. Як це працює, — у матеріалі про заперечення проти чужої заявки.
Питання й відповіді
Чи можна зареєструвати назву лікарського засобу, яка збігається з назвою діючої речовини?
У справі «Фенібут» — ні. Колегія Апеляційної палати визнала, що слово «Фенібут» для психостимулюючих і ноотропних засобів «має характер родового (загальновживаного) найменування фармацевтичної речовини», а отже не має розрізняльної здатності. Його вільно використовують різні виробники, тож воно не вказує на одного з них.
Чи є міжнародна непатентована назва (МНН) окремою підставою для відмови?
Ні Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ні чинні Правила складання, подання заявки на торговельну марку… окремо МНН не згадують. У рішенні «Фенібут» колегія прямо зазначила, що належність позначення до МНН «не розглядається як самостійна підстава для відмови», а враховується як додатковий аргумент на підтвердження загальновживаності позначення та відсутності розрізняльної здатності.
Чи допоможуть великі продажі й опитування довести розрізняльну здатність загальновживаної назви?
У цій справі не допомогли. Апелянт показав продажі з 2012 року на понад 100 млн грн і опитування, у якому 76 % обізнаних респондентів назвали його власником торговельної марки. Колегія все одно дійшла висновку, що позначення загальновживане і не має розрізняльної здатності; окремого аналізу опитування в рішенні немає.
Чи захищає серія власних торговельних марок зі словом, яке експертиза вважає загальновживаним?
У цій справі — ні. Колегія назвала слово «ФЕНІБУТ» слабким (неохоронюваним) елементом у складі будь-якої торговельної марки і зазначила, що жодна особа не може володіти ексклюзивними правами на це слово. Більше того, чинні торговельні марки з цим словом у різних власників, зокрема й у самого апелянта, колегія розцінила як доказ паралельного використання слова різними суб’єктами господарювання.
Безкоштовно й за хвилину. Обираєте назву для препарату чи отримали попередній висновок? Напишіть на office@rivnepatent.ua — оцінимо ризики.
Джерело: рішення Апеляційної палати УКРНОІВІ від 30.07.2026 за запереченням ТОВ «Рік-Фарм» проти рішення від 05.11.2021 про відмову в державній реєстрації торговельної марки «Фенібут» за заявкою № m 2018 24569, затверджене наказом № 342/2026 від 30.10.2026. Повний текст рішення. Державний реєстр: заявка m201824569, свідоцтво № 242057. Норми наведено за Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» у редакції від 26.02.2026, за Правилами 1995 року, які застосувала колегія, і чинними Правилами складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну у редакції від 18.09.2024.
Рішення Апеляційної палати є публічним документом і оприлюднюється, зокрема, для вивчення практики. У цьому матеріалі ми розбираємо мотивування рішення — які аргументи наводились і як їх оцінила колегія, — а не процесуальну історію справи. Оцінок діям сторін чи їхніх представників тут немає. Бюро «Рівнепатент» не представляло жодну зі сторін. Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Автор: Володимир Тарасюк, патентний повірений України, свідоцтво № 529