Ще кілька років тому, щоб скопіювати чужий дизайн, треба було мати сам виріб, креслення або хоча б добрі фотографії з кількох ракурсів. Сьогодні моделі штучного інтелекту за однією світлиною будують тривимірну модель предмета. Таку модель можна вставити в гру, продати як цифровий актив або надіслати на 3D-принтер. Чи порушує це права власника промислового зразка, якщо фізичного виробу ніхто не виготовив?

Приводом для розмови став гостьовий допис Даана Бреукінга (Daan Breuking) у блозі IPKat від 18 жовтня 2026 року. Він пропонує відповідь для Європейського Союзу. Українське право, на нашу думку, відповідає на це питання інакше.

Що змінилося в ЄС

З 1 липня 2026 року діє Регламент (ЄС) 2026/715 про дизайни Європейського Союзу, який кодифікував і замінив Регламент № 6/2002. Для нашого питання в ньому важливі чотири положення.

Поняття «виріб». Стаття 4 визначає виріб як будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, крім комп’ютерної програми, незалежно від того, втілений він у фізичному об’єкті чи існує в нефізичній формі. Окремо названо графічні інтерфейси та просторові композиції інтер’єру. Сам дизайн включає рух, перехід та інші види анімації ознак виробу.

Обсяг охорони. За статтею 11 обсяг охорони охоплює будь-який дизайн, що не справляє на інформованого користувача іншого загального враження.

Права власника. Стаття 20 серед дій, які власник може заборонити, прямо називає створення, завантаження, копіювання та поширення будь-якого носія чи програмного забезпечення, що записує дизайн, з метою дати змогу виготовити виріб. Це так званий «пункт про 3D-друк».

Винятки. Стаття 21 звільняє від відповідальності дії, вчинені приватно й без комерційної мети, експериментальне використання, цитування й навчання, посилання на виріб правовласника, а також коментар, критику й пародію. Останні три — за умови чесної ділової практики й відсутності невиправданої шкоди звичайному використанню дизайну.

Автор IPKat пропонує оцінювати ШІ-репліку трьома питаннями:

1. Що саме з охоронюваного вигляду відтворено?
2. Яку дію вчинено: використання виробу чи поширення файлу?
3. Чи діє один із винятків?

На його думку, 3D-модель, яку продають як ігровий актив, сама може бути виробом, що порушує дизайн, а файл для друку підпадає під «пункт про 3D-друк». Водночас автор чесно визнає: суди цього ще не підтверджували.

Що каже українське право

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі — Закон) у чинній редакції частково збігається з європейським підходом.

Обсяг охорони за пунктом 7 статті 5 Закону сформульовано майже дослівно так само: він включає будь-який інший промисловий зразок, що не справляє на інформованого користувача відмінного загального враження. Отже, точна ШІ-копія цілком може потрапити в обсяг охорони.

Далі починаються відмінності.

Поняття «виріб». За статтею 1 Закону виріб — це будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, зокрема частини складеного виробу, упаковка, зовнішнє оформлення, графічні символи та типографські шрифти, крім комп’ютерних програм. Про нефізичну форму не сказано нічого. Зовнішній вигляд за пунктом 2 статті 5 визначають лінії, контури, колір, форма, текстура, матеріал та оздоблення. Руху чи анімації в цьому переліку немає. Про те, як ЄС уже реєструє дизайни відео й 3D-моделями, ми писали окремо: дизайн у ЄС тепер можна зареєструвати відео чи 3D-моделлю.

Що таке використання. Абзац третій пункту 2 статті 20 Закону визнає використанням виготовлення виробу із застосуванням промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, зокрема через інтернет, продаж, імпорт, експорт, інше введення в цивільний оборот і зберігання в цих цілях. Окремої норми про файли чи програмне забезпечення, як у ЄС, немає.

Винятки. Пункт 2 статті 22 Закону не визнає порушенням використання без комерційної мети, з науковою метою або в порядку експерименту, з метою ілюстрації чи з навчальною метою (за умови зазначення джерела й дотримання чесних звичаїв). Винятків для коментаря, критики, пародії чи посилання на виріб правовласника Закон не містить.

П’ять відкритих питань

На ці питання ні Закон, ні практика поки прямої відповіді не дають.

1. Чи є 3D-модель «виробом»? Аргумент «за»: перелік у статті 1 Закону відкритий («зокрема») і вже містить графічні символи та шрифти, які за природою нефізичні. Аргумент «проти»: «предмет промислового виробництва» традиційно розуміють як річ. До того ж законодавець ЄС вважав за потрібне прямо дописати «нефізичну форму», а український цього не зробив.

2. Файл для 3D-друку. Продати STL-файл — не те саме, що продати виріб. За Законом виготовлення починається лише тоді, коли хтось друкує. Отже, власникові доведеться шукати того, хто друкує, а це часто приватна особа, і тут спрацює виняток «без комерційної мети». Платформа, яка розповсюджує файли тисячами, під пряму норму Закону не підпадає, і для неї доведеться шукати інші правові підстави.

3. «Без комерційної мети». У ЄС виняток вимагає, щоб дія була вчинена приватно і без комерційної мети. Український Закон обмежується відсутністю комерційної мети. Чи означає це, що безкоштовне масове поширення копій дизайну формально не порушує прав?

4. Хто відповідає? Користувач, який завантажив фото й отримав модель? Сервіс штучного інтелекту, який її згенерував? Маркетплейс, де модель продають? Закон про це мовчить. У ЄС норма про поширення носіїв і програмного забезпечення дає власникові хоча б один прямий інструмент проти посередника.

5. Промисловий зразок і авторське право — різні тести. Автор IPKat нагадує, що за практикою Суду ЄС для порушення авторського права потрібне впізнаване відтворення творчих елементів, а не лише схоже загальне враження. Тож ШІ-копія може порушувати права на дизайн і водночас не порушувати авторського права, і навпаки. Для правовласників це аргумент реєструвати промислові зразки, а не покладатися лише на авторське право.

Що робити власникам дизайнів уже зараз

Реєструйте промисловий зразок, а не покладайтеся на авторське право. Реєстрація дає охорону за критерієм загального враження, і саме вона найкраще працює проти точних копій. Як зареєструвати промисловий зразок в Україні.

Якщо продаєте в ЄС, реєструйте дизайн і там. Європейські норми про нефізичні вироби й файли для друку вже діють, і власник дизайну ЄС має прямий інструмент проти поширення цифрових копій. Реєстрація промислових зразків за кордоном.

Фіксуйте докази. Якщо ваш виріб з’явився у вигляді 3D-моделі чи файлу для друку, зберігайте сторінки, дати, ціни й дані продавця. В Україні шукати порушення доведеться передусім там, де копію виготовляють або пропонують для продажу.

Не плутайте промисловий зразок із торговельною маркою. Торговельну марку копія може й не відтворювати, а вигляд виробу відтворить. Чим промисловий зразок відрізняється від торговельної марки.

Питання й відповіді

Читайте також